Бізнес та військові реагують на підвищення податку

Закон про підвищення податків запрацював з 1 грудня 2024 року. Він передбачає, зокрема, підвищення військового збору з 1,5% до 5%. Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запроваджують для тих, хто працює на спрощеній системі оподаткування.

Радіо Свобода з'ясувало:

• Хто платитиме більше?
• Скільки додаткових коштів очікують отримати в держбюджет у 2025 році?
• Як підвищення ставки вплине на малий бізнес?

Що передбачають зміни?

Згідно з новим законом, військовий збір буде направлятися через спецфонд на фінансування Збройних сил України. Раніше ж кошти зі збору надходили до державного бюджету. І хоч цільовим призначенням цих надходжень було додаткове фінансування війська, вони могли бути перенаправлені на інші потреби.

Закон передбачає:

• Підвищення військового збору з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи. Нова ставка не стосуватиметься військовослужбовців. Для них залишиться 1,5%.
• Запровадження військового збору для платників єдиного податку ІІІ групи у розмірі 1% від доходу.
• Запровадження військового збору для ФОП І, ІІ та ІV груп у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати, яка нині становить 8000 грн на місяць.

Такі зміни діятимуть до кінця того року, у якому завершиться воєнний стан.

За даними Міністерства фінансів, які редакція Радіо Свобода отримала у відповідь на інформаційний запит, упродовж січня – листопада 2024 року фактичні надходження військового збору до державного бюджету склали 40,6 млрд грн. Надходжень від ФОПів – платників єдиного податку, не було, адже вони не були платниками військового збору.

У відомстві зазначили, що у 2024 році додаткова потреба у фінансуванні Сил оборони України склала майже 500 млрд грн. Для її покриття основний акцент зробили не на податкових змінах, а на перевиконанні доходів держбюджету, в тому числі за рахунок детінізації, економії на обслуговуванні та погашенні держборгу, перерозподілі видатків та збільшенні внутрішніх запозичень, пояснили в Міністерстві фінансів. Загалом до кінця 2024 року від податкових змін додатковий ресурс до зведеного бюджету складе 8 млрд грн.

Очікування для бюджету

Що ж очікує отримати держава від підвищеної ставки військового збору у 2025 році?

• Підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% забезпечить додаткові надходження від фізичних осіб до державного бюджету розміром 87,6 млрд грн .
• Встановлення військового збору у розмірі 10% у розрахунку з кожного МЗП на місяць для ФОП – платників єдиного податку І, ІІ та IV групи з 1 січня 2025 року забезпечує додаткові надходження до державного бюджету у розмірі 7,8 млрд грн.
• Встановлення військового збору в розмірі 1% від доходу для платників єдиного податку ІІІ групи (ФОП та юридичних осіб) з 1 січня 2025 року забезпечує додаткові надходження до державного бюджету в розмірі 5,1 млрд грн.

Від податкових змін у 2025 році додатковий ресурс до бюджету складе майже 140 млрд грн, зазначили в Міністерстві фінансів.

Але співрозмовники Радіо Свобода помітили низку проблем із нововведенням.

«Підвищувати податки потрібно, але саме військовий збір – це поганий вибір. Взагалі, те що встановили як збір із доходів фізичних осіб, це був свого часу поганий вибір, невдалий. Звісно, це викликано тим, що Україна воює з Російською Федерацією і у нас не вистачає грошей», – так коментує закон економічний фахівець Володимир Дубровський.

Він зазначає, що аналітичні центри, пропонували, щоб збільшення переклали на ПДВ (ред. – податок на додану вартість), бо збільшення податку на споживання на кілька відсотків могло би дати той самий ефект для бюджету, але з меншими наслідками для економіки.

«Доводиться йти на жертви не тільки тим, хто йде на фронт, а й тим, хто в тилу», – вважає Володимир Дубровський

«На той момент, коли цей закон розроблявся, ситуація була невизначена і ці надходження (ред. – надходження від підняття ставки військового збору) були важливими. Планується отримати понад 130 млрд грн від цього збору наступного року. Це чималі гроші. Цього може вистачити, наприклад, на збільшення закупівель вітчизняної зброї або на збільшення виплат нашим військовим. Тому доводиться йти на жертви і не тільки тим, хто йде на фронт, а й тим, хто в тилу», – додав Дубровський.

Утім, економіст зазначає, що підвищення ставки військового збору, це скоріше символічний крок, оскільки з'ясувалося, що партнери України таки виділять допомогу із заморожених коштів Російської Федерації. І цю допомогу можна буде спрямувати і на потреби армії, на відміну від бюджетної допомоги країн-партнерів.

«Я підозрюю, що мався на увазі психологічний ефект, щоб партнерам, а можливо і військовим показати, що кожен українець вкладається у війну, такі ритуальні жертви, для того, щоб переконати, що українці теж беруть участь у цьому. Але мені здається, що це неправильний підхід, тому що це підвищує соціальну напругу», – зазначив економіст.

Радіо Свобода також поспілкувалося з офіцером з управління бригади, який не уповноважений коментувати це питання офіційно і говорив з нами анонімно. Він вбачає у законі, як плюси, так і мінуси.

«Армії є на що витратити ці кошти. Наприклад, зараз активно формуються підрозділи безпілотних систем. Одна антена коштує 70 тис. грн. А їх потрібно не одну і не дві на підрозділ. А ще має бути щось на складі, бо один снаряд прилетів – мінус антена. І так можна говорити про все. Все тримається на тому особовому складі, який зараз служить і на їхній соціальній активності, а часто і за кошт самих військових. Те ж саме, якщо говорити про автівки. Зараз у кожній роті по 5 – 6 волонтерських машин і всі вони різні. Як на них закуповувати запчастини? Це все робиться за кошти тих самих військовослужбовців, тому що він водій, він хоче, щоб його машина їхала, бо задачу треба виконати», – пояснює офіцер.

Водночас, військовий припускає, що нова ставка збору може бути під силу великому бізнесу, але для малого бізнесу це надто важкий тягар.

«Дуже багато бізнесів в країні, які не оформлені і взагалі не платять ніяких податків. І замість того, щоб виводити нелегальний бізнес з тіні, вони вирішили підняти податки. Це буде дуже сильний удар для малого бізнесу, який оформлений легально. А ті, хто, навіть, думав ставати легальним, не стануть. І це буде ще один поштовх до того, що коли ти хочеш відкрити бізнес, то розпочинати його треба в чорну, без податків. Бо, ну його, дивись, які податки, я краще задоначу, коли буду мати можливість», – вважає військовослужбовець.

Деякі представники малого бізнесу розділяють таку скептичну оцінку.

«Потрібно думати, чи вистачить у нас коштів, чи витримають наші кишені, аби придбати той чи інший товар», – зазначив Руслан Соболь

Голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь попереджає, що підвищення будь-якого податку насамперед відображається на споживачах.

«Якщо підвищується ставка податку, тоді її враховують у ціні на товар чи послугу. Отже, відбудеться підвищення цін, і тут нам з вами потрібно думати, чи вистачить у нас коштів, чи витримають наші кишені, аби придбати той чи інший товар. Підвищення ставки військового збору, це ж не останнє. На наступний рік заплановане підняття цін на електроенергію. І все це напряму відображається на звичайних споживачах», – зазначив голова асоціації.

Він додає, спрацює ланцюжкова реакція. Спочатку підприємці будуть намагатися вирішити все відповідно до податкового закону. Далі, можуть бути задіяні частково тіньові моделі для бізнесу. Бо підприємець використає всі можливості, перед закриттям свого бізнесу, наголосив Руслан Соболь.

«Аби втриматись, підприємці спочатку будуть шукати шляхи скорочення витрат – скорочення штату працівників, трішки погіршиться якість товару чи послуги. Але якщо це не допоможе, то оператор не буде доплачувати, щоб купили його послугу. Скорочення штату, знову ж таки, призведе до навантаження на економіку, бо люди будуть ставати на біржі праці і держава повинна буде платити соціальні виплати», – додав голова асоціації.

З нами також поспілкувалася засновниця освітнього центру, яка попросила не оприлюднювати її імені через чутливість питання. Її невелика компанія тепер збирається змінити підхід до працевлаштування.

«Ми будемо просто звільняти наших людей, які офіційно працевлаштовані, з проханням, щоб вони відкривали ФОПи і будемо працювати з ними як з ФОПами. Якщо людина погодиться на ці умови, то вона буде мати це робоче місце і, грубо кажучи, нашу зарплатню. Але, якщо людина не погодиться, то вона втрачає цю роботу, бо малий бізнес не має можливості тягнути її зарплату з такими податками. Відповідно, певний сектор людей втратить свою роботу », – зазначила підприємиця.

Вона очікує, що платоспроможність людей буде падати, через те, що малому бізнесу доведеться звільняти найманих працівників.

«Я розумію, нам потрібно воювати і державі для цього потрібні кошти. Але при цьому всьому, такий тягар малий бізнес просто не витримає. І я впевнена, що буде нова хвиля збанкрутілих компаній. Деякі компанії почнуть закривати свої ФОПи і працювати в чорну. Особисто моє рішення – це хоча б не закривати свої ФОПи і намагатися продати свою послугу, щоб сплатити якісь мінімальні податки», – додала засновниця бізнесу.

Про проблеми з дієвістю нового податкового закону говорить і економічний фахівець Володимир Домбровський.

«Один з головних недоліків, це те, що ті записані в бюджеті суми, скоріше за все, не вдасться отримати. Через те, що цей податок якраз один з найвразливіших до ухилення в Україні. І коли він підвищується, то звичайно ухилянтів стає більше і при цьому зменшується сплата також ПДФО, який набагато більший і ЄСВ, який теж набагато більший. Тому чистий ефект від збільшення цього військового збору може бути набагато меншим, ніж рахували в Мінфіні. Можна навіть стати негативним», – зазначив економіст.

Радіо Свобода також звернулося до бізнес-омбудсмена в Україні Романа Ващука, але він не знайшов можливості для коментаря.

Військовий збір вперше запровадили в Україні у серпні 2014 року через агресію Росії та розгортання бойових дій на сході України. Гроші з підвищення збору, додатковий дохід, вже врахували у державному бюджеті на 2025 рік.

Інформує radiosvoboda.org