На українському ринку зростає паніка через завершення терміну дії "зернового коридору"

На українському ринку сільгоспкультур спостерігається сильна активізація продажу, оскільки аграрії намагаються експортувати максимальні обсяги продукції через завершення у березні терміну дії Стамбульських зернових угод, завдяки яким продукція АПК вивозиться морським транспортом із портів Великої Одеси.

Як повідомляється в телеграм-каналі консалтингової компанії Barva Invest, у березні питання відновлення “зернового коридору” може затягнутися ще на місяць, і ця невизначеність призводить до зростання пропозиції та мінімізації попиту з боку трейдерів у глибоководних портах.

Як наголошується, у найближчому майбутньому щодо зернотрейдерів, що працюють за “готівку”, значно відобразиться набуття чинності законопроєкту №8166-д про оптимізацію надходжень валютного виторгу від продажу сільгосппродукції.

“Закон про депонування ПДВ для експортерів здатний сильно вдарити по готівковому ринку. В умовах стабільного офіційного курсу і значно вищого неофіційного курсу ринок “налу” розцвів. Але зараз, в умовах війни та надвисоких логістичних витрат, можливість продати на 10% дорожче, ніж “вбілу”, насправді є чи не єдиним порятунком для частини виробників, які інакше продавали собі в мінус”, – зазначає Barva Invest.

Консалтингова компанія наголошує, що №8166-д дозволить легалізувати “сірий” агроринок, і “на папері” є благом для української економіки та суспільства. Проте, з погляду впливу на життєздатність українського агросектора та агровиробників в умовах війни, стратегічно такий закон може призвести до значних негативних наслідків, які позначатимуться на плануванні витрат, сівозміні, поновленні парку техніки, економії на добривах, оплаті праці тощо.

“Запропонований механізм обмежень для “сірого” ринку зумовить на деякий час практично повну зупинку діяльності цього сегмента. Як наслідок, це миттєво значно зменшить пропозицію кукурудзи та соняшника (і продуктів їхньої переробки) на зовнішньому ринку. Можливе короткострокове занепокоєння зовнішніх покупців, що тимчасово утримає закупівельні ціни від просідання, а то й підтримає їхнє зростання”, – уточнила Barva Invest.

Окрім того, компанія прогнозує зниження вартості логістики сільгосппродукції, що частково утримає від падіння ціни на неї.

Як повідомлялося, Стамбульську ініціативу щодо безпечного транспортування агропродукції Чорним морем було продовжено 17 листопада 2022 року, потім ще на 120 днів, вона завершиться в березні 2023 року. Гарантами її дотримання залишилися ООН та Туреччина.

У Стамбулі 22 липня 2022 року за участю ООН, України, Туреччини та Росії було підписано два документи про створення спочатку терміном на 120 днів коридору для вивезення зерна з трьох українських портів – “Чорноморськ”, Одеса та “Південний”. Україна ставила за мету вийти на експорт 3 млн тонн агропродукції на місяць у рамках “зернової ініціативи”.

Законопроєкт №8166-д про оптимізацію надходжень валютного виторгу від продажу сільгосппродукції орієнтовно набуде чинності з березня 2023 року, хоча для його успішного функціонування потрібно погодити Митний кодекс України із законодавчими ініціативами, що запроваджуються парламентом.

За даними автора законопроєкту, уточнення порядку повернення валютного виторгу спричинене значною заборгованістю нерезидентів перед українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, яка станом на 1 січня 2022 року становила $7,37 млрд, з якої заборгованість з експортних операцій досягла $5,08 млрд. При цьому за дев’ять місяців 2022 року заборгованість збільшилася до $7,62 млрд, а заборгованість із експортних операцій – до $5,45 млрд.

“Ухвалення законопроєкту сприятиме надходженню валютного виторгу, запобігатиме необґрунтованому витоку капіталу з держави шляхом створення запобіжників для зменшення випадків закупівель сільськогосподарської продукції за готівковий розрахунок та подальший експорт цієї продукції без повернення валютного виторгу від таких угод в Україні”, – зазначається в записці-поясненні до законопроєкту.