Легалізація криптовалюти в Україні: що каже Гетманцев

В Україні питання легалізації криптоактивів залишається відкритим і все ще очікує на офіційне врегулювання. Влада обіцяє вирішити дане питання вже найближчим часом.

Після обрання Дональда Трампа президентом США вартість Bitcoin стрімко зросла, встановлюючи нові рекорди. Його передвиборчі обіцянки уникати запровадження регулювання майнінгу та обігу цифрових валют викликали оптимізм серед представників криптоіндустрії. А створення стратегічного резерву біткоїнів і запасу цифрових активів, в які також увійдуть інші криптовалюти, відповідний закон щодо якого вже підписано на початку березня, ще дужче підігріває інтерес до цієї сфери. Економічні новини пропонують розглянути досвід інших країн щодо легалізації криптовалют та кроки української влади та регуляторів в цьому напрямку.

Легалізація та оподаткування криптовалют в Україні

На минулому тижні Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР) запропонувала модель матриці оподаткування криптовалют. Про це повідомив голова регулятора Руслан Магомедов. Ініціативу презентували на засіданні робочої групи Комітету Верховної Ради. Матриця описує процес оподаткування цифрових активів за трьома ключовими напрямами — ПДФО, податок на прибуток підприємств і ПДВ. За словами Магомедова, пропозиція складалася «на основі досвіду інших країн». Він також повідомив про активну роботу над відповідним законопроєктом. Матриця оподаткування допоможе робочій групі оцінити ризики та визначитися щодо національної моделі оподаткування.

«Кілька років народні депутати вели дискусії з цього питання, до того часу, поки команда Комісії не взяла першість на себе. Нарешті справа рухається», — зазначив голова НКЦПФР Руслан Магомедов. Пріоритетом на поточний момент Магомедов назвав «формування економічно виважених і здорових умов, які будуть комфортними для всіх». Наразі подробиць запропонованого механізму оподаткування поки не розкривали. Відомо, що відповідно до проєкту закону:

– платники податків самостійно визначатимуть фінансовий результат (прибутки або збитки) за кожний звітний період і включатимуть його до податкової декларації;

– поняття продажу розшириться, охоплюючи не лише обмін криптовалют на гроші, але й розрахунок за товари чи послуги.

– обмін однієї цифрової валюти на іншу не будуть вважати продажем.

– дохід від продажу віртуальних активів підпадатиме під єдиний податок.

Процес легалізації криптовалюти в Україні розпочався ще у ковідний період. Тоді навіть були підготовлені два законопроєкти. Але все застопорилося через відсоток податку для криптоіндустрії. У 2021му році Верховна Рада все ж ухвалила більш компромісний проект закону, але президент Володимир Зеленський завернув документ, адже там передбачалося створення окремого контролюючого органу. Тим не менш, певна легалізація все ж відбулася. Посадовці навіть вказували крипту у своїх деклараціях. Також в Україні почали відкриватися легальні філіали криптобірж. У березні 2022-го року президент підписав Закон України «Про віртуальні активи», що стало важливим кроком на шляху до врегулювання криптовалюти в країні. Зокрема, документ містить вимоги щодо регуляторного нагляду за криптовалютними компаніями, відповідальності за порушення регуляторних вимог та запровадження різних видів ліцензій для криптовалютних компаній. Проте, щоб закон почав повноцінно діяти потрібно було внести зміни до Податкового та Цивільного кодексів і отримати схвалення цих змін від західних донорів, таких як Міжнародний валютний фонд (МВФ). З того часу і донині Нацбанк України (НБУ) як регулятор заблокував легальний обіг криптоактивів.

За словами першого заступника голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка є три основні сторони в цьому процесі — НКЦПФР, НБУ і Міністерство цифрової трансформації України. Кожне з відомств відстоює свою позицію і вимагає внесення тих чи інших правок до документа. Останній виступає за ліберальний підхід до регулювання галузі. Ця сторона прагне надати максимальну підтримку бізнесу, позбавивши його жорсткого контролю з боку держструктур. Представники НКЦПФР теж «не проти ринку», однак виступають за сувору відповідність законопроєкту європейським нормам регулювання. НБУ, зі свого боку, вимагає, щоб криптоіндустрія не створювала проблем для банківського сектора і відповідала певним стандартам прозорості. МВФ дає поради щодо майбутнього документа, але не висуває вимог до України щодо визначення конкретного регулятора для галузі цифрових активів. У свою чергу представники ЄС нагадують, що остаточна версія законопроєкту має відповідати положенням MiCA. «Є Європейський союз, у якого є MiCA. Вони зайняли позицію: “Шановна Україно, робіть так, як вважаєте за потрібне, але, коли ви станете ЄС, у вас повинно бути все те ж саме, що й у нас. Інакше ви не станете Європейським союзом”», — сказав нардеп.

Нагадаємо, MiCA (Markets in Crypto-Assets) – це перший всеосяжний правовий акт ЄС, що регулює криптоактиви на загальноєвропейському рівні. Його основна мета – забезпечити правову визначеність для учасників ринку та запобігти ризикам для фінансової стабільності. MiCA визначає, що криптоактиви підпадають під його регулювання, та встановлює правила щодо їх випуску, торгівлі та зберігання. Рада ЄС затвердила правила MiCA в червні 2023 року. Нормативний акт спрямований насамперед на боротьбу з відмиванням коштів за допомогою криптовалют і на захист інвесторів. До основних положень MiCA відносять: регулювання стейблкоїнів, надання послуг із криптоактивами, захист інвесторів, правила для криптобірж.

«Детінізація галузі – це одна з найболючіших проблем, яку ми намагаємося вирішити, пропонуючи пільгові умови оподаткування. Ідеальна картина – це максимально детінізований ринок, з умовно невеликими ставками податків, де громадяни України спокійно співпрацюють з бізнесом – постачальниками послуг, зареєстрованим теж у нас в Україні. Також ми дуже очікуємо, що прийняття законопроєкту вирішить ще одну чітко ідентифіковану проблему – проблему настороженого ставлення до криптобізнесу з боку банків», – говорить головний юрист Проєктного офісу Мінцифри «Віртуальні активи 2030» Дмитро Ніколаєвський.

Він також зазначив, що представники криптоіндустрії наполягають на тому, що спочатку податкова ставка повинна бути 5%, потім поступово, протягом кількох років, зростати спочатку до 9%, а потім – до 18%.

За основу взята модель оподаткування прибутку від інвестиційних активів, яка сьогодні передбачена в Податковому кодексі України. Відповідно до цієї моделі оподатковуються різниця між інвестованими та вилученими грошима при виведенні крипти в фіат. Робоча група схиляється до того, що регулятором має бути НБУ. Експерти МВФ також з цим погоджуються, – додав експерт.

Втім, хто стане регулятором на ринку: питання ще остаточно не вирішене. «Можливо буде створений окремий орган в орбіті діяльності Мінцифри: наприклад, комісія, яка буде займатися виключно регулюванням ринку криптовалют, можливо будуть і інші рішення. Ми маємо певний песимізм, коли бачимо, які кроки робить НКЦПФР як потенційний регулятор галузі протягом останніх років, а отже й очікування, що вони зможуть запустити ринок криптовалют – об’єктивно низькі. Попри всі виклики, ми завжди маємо оптимізм, і є дуже багато підстав вважати, що 2025 рік буде все ж таки роком остаточного прийняття законопроєкту», – підсумував Дмитро Ніколаєвський.

Європейський досвід та українські реаліїї регулювання віртуальних активів

На сьогодні у світі все ще немає єдиного підходу до регулювання віртуальних активів. Більшість країн та міжнародних інституцій намагаються створити відповідне правове поле. Головна проблема полягає у відсутності єдиної позиції щодо статусу криптовалюти. Так, віртуальна валюта може розглядатися одночасно як гроші (або їх аналог), як власність та як біржовий товар.

У низці країн світу, як-от США, країнах Європейського Союзу, Індії тощо, законодавством або додатковими законодавчими актами або роз’ясненнями фіскальних органів визначено для своїх платників податків правила оподаткування доходу від операцій з криптовалютою.

Цікаво, що саме визначення криптовалюти передбачає те, що це платіжний засіб, проте оподаткування здійснюється за правилами, передбаченими для інвестиційних активів, як-от акції та інші цінні папери. Тобто для цілей оподаткування визначається інвестиційний прибуток або збиток, а саме різниця між сумою доходу від продажу інвестиційного активу та сумою витрат на придбання цього активу.

Наприклад, у США податкові органи визначають криптовалюту як актив, у зв’язку з яким виникають оподатковані події при продажу чи обміну на інший інвестиційний актив. Оподаткування також залежить від строку володіння криптовалютою, тобто терміну від купівлі (отримання) до моменту продажу (вибуття): – якщо володіння криптовалютою менше 1 року, то застосовується ставка на дохід від приросту капіталу до 37 %; – якщо володіння криптовалютою більше 1 року, то застосовується ставка на дохід від приросту капіталу до 20 %.

У Німеччині немає окремого законодавства щодо оподаткування операцій із криптовалютою, проте є практика і позиція податкових органів та судів. У цій країні криптовалюта загалом також вважається активом та оподатковується, якщо період між продажем та купівлею активу не перевищив рік. Звільняється від оподаткування дохід від вибуття активу у випадку його володіння більше 1 року. Також є поріг прибутку, який звільняється від оподаткування – 600 євро на рік. Крім цього, немає окремих ставок для оподаткування доходу від криптовалюти – застосовуються податки та ставки в межах загальних правил.

Зазначимо, на початку російського вторгнення саме віртуальні активи стали для багатьох єдиним надійним сховищем власних коштів. Невпевненість в стійкості банківської системи та інфляція зумовили підвищення активності на ринку криптовалюти як альтернативи переказам фіатним грошам. З перших тижнів це забезпечило можливість отримувати мільйони доларів донатів, які спрямували на потреби ЗСУ та допомогу постраждалим українцям. Лише за перший місяць війни уряд отримав понад 56 млн дол. у криптовалюті. Більшість пожертвувань були зроблені у біткойнах та етеріумі.

В жовтні 2024 року аналітична компанія Global Ledger опублікувала цікаве дослідження щодо криптовалютного ринку України. Згідно із ним, Україна могла б отримати майже 15 млрд грн податків від зареєстрованих криптобірж та з доходів громадян, якби крипторинок був легалізований. За даними компанії, українці формують близько 2,5 % світового трафіку віртуальних активів, а протягом 2021-2024 років світові біржі отримали 46 млрд грн прибутку від української аудиторії. В дослідженні також сказано, що обсяг надходжень може прямо залежати від концептів регулювання й оподаткування, які будуть закладені в закон про легалізацію.

Раніше економіст Олексій Кущ висловив думку, що Україні вигідно тримати ринок криптовалют поза законом, оскільки це дозволяє контролювати та монополізувати ринок, створюючи перешкоди для конкурентів і можливість уникати прозорих фінансових перевірок.

«Закон України «Про віртуальні активи» досі не набув чинності, і ринок криптовалют в Україні, який вже посідає п’яте місце у світі за розміром, залишається неконтрольованим. А значить – створює поле для «ручного» регулювання діяльності його учасників. Підозрюю, що хтось у вищих ешелонах влади зацікавлений у такому стані справ. Тому на фоні інших крипторинків ми виглядаємо як дике плем’я, у той час як найближчі сусіди – країни ЄС стали прикладом прозорого і адекватного регулювання, що дозволяє ринку розвиватися і приносити доходи до бюджету», – говорить експерт.

На його думку, в нинішньому вигляді проєкт Положення має на меті придушити ринок криптовалютних активів в Україні або усунути «не своїх» гравців. «Також документ містить заздалегідь неефективні механізми контролю, які неминуче призведуть до зловживання регулятором своїми повноваженнями, посилять корупцію та незаконне збагачення в НБУ. Лякає те, що органом досудового розслідування щодо неправомірного випуску або використання електронних грошей визначене Бюро економічної безпеки (БЕБ), яке неодноразово скомпрометувало себе упередженим ставленням до бізнесу», – резюмував він.

CEO Trustee Plus Вадим Груша вважає, що головна помилка української влади у розвитку криптобізнесу в Україні — намагатися змінити все одразу. «Якщо хочеш охопити занадто багато, можеш не досягти нічого», — зазначив Вадим Груша під час конференції «Нова економіка: Crypto, OnlyFans & CBD». Також він наголосив на важливості тверезої оцінки можливостей та поступового впровадження змін. Він запропонував орієнтуватися на європейський досвід, зокрема на приклад Литви, де перші криптокомпанії з’явилися ще у 2013 році. Там регулятори поступово адаптували законодавство, що дозволило ринку органічно зростати. На його думку, саме такий підхід забезпечив би стабільний розвиток індустрії в Україні. Крім того, Груша вважає, що держава наразі не приділяє достатньої уваги аналізу конкретних проблем крипторинку. Влада намагається наосліп імплементувати положення MiCA, не аналізуючи при цьому специфіку місцевого ринку криптоактивів.  «Я не бачу активної роботи над визначенням чітких проблем, які потрібно вирішити», — додав Груша. Тож CEO Trustee Plus закликає до поетапного розвитку ринку, що дозволить ефективніше реагувати на виклики та сприятиме створенню стабільного регуляторного середовища для криптобізнесу.

Яку небезпеку становить крипта?

На сьогодні також потребують вирішення проблеми, пов’язані із забезпеченням безпеки транзакцій, розвитку кіберстрахування в напряму страхового захисту власників криптогаманців, бірж криптовалют від хакерських атак. Адже не дивлячись на те, що криптовалюта традиційно вважається більш захищена від зламів і крадіжок, ніж звичайні фіатні рахунки, однак випадки шахрайства трапляються досить часто. Найпопулярніші злочини, пов’язані з віртуальними активами:

Фішинг. Виманювання кредитів до гаманців, сервісів, онлайн аукціонів.

Онлайн шахрайство. Продаж активів зовні схожих на справжні. Коли намагаються будь-яким шляхом виманити або гроші, або сід-фрази.

«Тройнічок». Коли між легальною обмінкою та клієнтом з’являєтеся третя особа (прокладка). 

Відмова банку. Дуже популярна на Р2Р обмінах, коли крипту переказують одному з учасників угоди, а інший після робить відмову через банк.

Шкідливе програмне забезпечення (ШПЗ). Створення та розповсюдження вірусів і ШПГ за крипту.

Продаж незаконних товарів та послуг. Це наркотики, зброя, порнографія, хакерські послуги та bulletproof сервіси.

Продаж «надутих» токенів. Коли особа інвестує у зовнішньо привабливу фінансову ініціативу, але згодом вся компанія зникає, залишаючи інвестора без грошей.

Криптопіраміди. Жертвам обіцяють «золоті гори», залучаючи цим у проєкт, отримують перші виплати, проте інвестори в кінці залишаються без грошей.

Злом гаманця. Коли під приводом доступу до комп’ютера намагаються через віддалений доступ побачити сід-фразу, або приватний ключ і потім отримати доступ до всіх фінансів.

Як вивести криптовалюту?

Виводити цифрові активи у фіатну валюту, використовувати їх для платежів і навіть відкривати кредитні лінії під заставу сьогодні дозволяють криптовалютні картки. Ось перелік найбільш популярних з точки зору зручності входу та виходу:

Інформує enovosty.com